Вітаю усіх! Читати листування - читав, але не мав нагоди залучитися до нього.
Щиро кажучи, у мене ніколи не виникало сумнівів, чи варто вживати
слово „область“ у відповідному значенні. Це відоме математичне
(точніше, геометричне) поняття із строгим визначенням (скажімо, див.
Дубовик, Юрик „Вища математика“ на с. 293, або будь-яку іншу ґрунтовну
книжку з вищої математики). Просто у шкільній математиці воно не
вживається, бо дітям складно це пояснити, тому там використовується
дещо нейтральніший термін такий як ділянка. Нейтральний у тому сенсі,
що не існує математичного визначення „ділянки“.
Процитую відповідні словники, які ще не згадувалися у обговоренні
(вони наявні у мене у паперовому вигляді):
1) Російсько-український математичний словник (укладачі Карачун В. Я.
та інші, Київ, 1995)
на с. 112 російське „обла́сть“ перекладається як „о́бласть“ або як „га́лузь“
натомість на с. 221 „уча́сток“ - „діля́нка“, „га́лузь“, „дільни́ця“, „відрізок“.
2) Англо-український математичний словник (укладачі Воронка Р. О. та
інші, Київ, 1993)
на с. 57 domain - область
3) Російсько-український словник з інформатики та обчислювальної
техніки (укладачі Карачун В. Я. та інші, Київ, 1994)
на с. 148 область - область (і т. п.).
У цьому ж словнику на с. 153 є термін об'єкт-кореспондент. Цей приклад
наводжу для підпертя перекладу „об'єкт-область“.
4) Російсько-український математичний словник (укладачі Гудименко,
Чайковський та інш., Харків, 1990)
на. 72 область - область, галузь.
На жаль, у мене немає доступу до тритомного російсько-українського
математичного словника під редакцією Кравчука, підготовленого у 20-их
роках. Взагалі-то, навіть не відаю, чи він ще десь зберігається в
Україні. Можливо, в КПІ або у інституті математики НАНУ. А втім
словник Гудименка і Чайковського може служити якраз орієнтиром на
первинну українську математичну термінологію, бо Чайковський працював
із Кравчуком при укладенні словника у 20-их роках, а потім,
повернувшись із радянських таборів, у 1960 році видав відповідний
словник, на перевидання якого без змін за 1990 рік я посилаюся. Навіть
тоді у 1960 році Чайковському вдалося втиснути у словник багато так би
мовити націоналістичних термінів. Наприклад, несобтвенный интеграл
перекладено саме як невластивий інтеграл, а не як невласний.
Таким чином, термін „область“ у математиці і, відповідно, у
комп'ютерній графіці не можна вважати русизмом.
Ще кілька принагідних зауважень стосовно перекладу Blender'а:
1) bidirectional перекладено як „двонаправлений“. Думаю, це невдалий
переклад з російської, позаяк слово direction означає напрямок і аж
ніяк не направлення. Водночас російське направление перекладається як
напрямок і як направлення (це різні за змістом слова!), що й спричиняє
плутанину. Отож, враховуючи рекомендації словника Мейнаровича пропоную
замінити „двонаправлений“ на „двонапрямний“ або „двоспрямований“.
2) англомовна термінологія з теорії ймовірностей навіть мене інколи
доводить до плутанини. Тим паче, що вона, на мою думку, істотно
відрізняється від прийнятої української термінології з теорії
ймовірностей. Крім того, багато теоретико-ймовірнісних англійських
термінів мають по декілька синонімічних назв, які відсутні в
українському відповіднику. На основі цього пропоную внести кілька
виправлень у перекладі Blender'а:
1) Expected mean value of the distribution = Математичне сподівання розподілу
Після 370 рядка Distribution у файлі po наводяться для перекладу назви
ймовірнісних розподілів. Враховуючи усталені українські назви,
переклад мав би виглядати так:
1) Bool Constant - Логічна (або бульова) стала. Йде мова про те, що це
не розподіл, а просто стала відповідного типу (логічна - тут, а нижче
відповідно - ціла або дійсна).
2) Bool Uniform - Логічний рівномірний.
3) Bool Bernoulli - Бернуллі.
4) Int Constant - Ціла стала.
5) Int Uniform - Дискретний рівномірний.
6) Int Poisson: „Пуасонівський“, хоча можна „Дискретний
пуасонівський“. Тут Int (integer) вжито у значенні дискретний. Але
пуасонівський розподіл за означенням дискретний. Не існує неперервного
або сингулярного пуасонівського розподілу. Інакше кажучи, людині, яка
знає теорію ймовірностей, цей прикметник нової інформації не несе, а
тій, що не знає, навряд чи стане зрозуміліше.
7) Float Constant: Дійсна стала.
8) Float Uniform: Неперервний рівномірний.
9) Float Normal: Нормальний. Прикметник „Float“ вжито у значенні
„неперервний“. Проте тут також застосовне моє зауваження щодо вживання
дискретний, бо нормальний розподіл завжди неперервний.
10) Float Neg. Exp.: Показниковий (або експоненційний). При цьому все
ж таки краще буде показниковий. Прикметник Negative (див.
http://en.wikipedia.org/wiki/Exponential_distribution) тут не несе
також нової інформації, бо у щільності показникового розподілу
міститься вираз e^{-\lambda x} і якщо ми заберемо той мінус перед
лямбда і спробуємо проінтегрувати вже нібито „додатний“ розподіл від 0
до +нескінченності, отримаємо нескінченність. А мало б вийти один.
Інакше кажучи, додатний показниковий розподіл неможливий у такій
постановці.
Отож, ці прикметники логічний, дискретний, рівномірний доречними
виглядаються лише у сполученні із рівномірним розподілом або із
сталою. У решти випадках вони - зайві.
З повагою
Андрій Бандура.
16 жовтня 2014 р. 00:12 Пилипчук Олександр Павлович
<pilipchukap(a)rambler.ru> написав:
15.10.2014 23:30, Коростіль Данило написав(ла):
>
>
>> Ось приклади контексту для слова "domain":
>>
>> Domain Object - Об'єкт-область
>> Select domain object of the smoke simulation - Вибрати об'єкт-область
>> моделювання диму
>> Bounding box of this object represents the computational domain of the
>> fluid simulation - Габаритний паралелепіпед цього об'єкта є областю для
>> моделювання рідини
>>
>> Як бачимо йдеться про ту частину простору, в якій виконуються розрахунки
>> при моделюванні диму, рідини тощо.
>> Як на мене, варіант перекладу "область" досить вдалий. Слово ж
"ділянка"
>> перш за все асоціюється з частиною двовимірної поверхні, а тут йдеться про
>> частину простору.
>> Див. 4-те значення слова тут:
>>
http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C
>
> Щось надто мені незвичні слова через дефіс (чому не обласний об'єкт,
> приміром?) і ця «область», а те, що це останнє значення ще й в тлумачному з
> сумнівною репутацією, то вирішив дослідити.
Цей тлумачний словник просто весь час під рукою. У сумнівних випадках я,
звичайно, копаю й глибше. А чим він поганий?
Щодо дефіса - можна якось змінити. Тим більше, що "доменом" тут є не власне
частина простору, обмежена каркасом об'єкта, а його габаритний
паралелепіпед.
"Обласний об'єкт" - навряд. "Поганий" словник слово
"обласний" пропонує
утворювати лише від слова "область" у перших двох значеннях.
>
>
> В e2u доволі багато навколоматематичних областей згадується, згоден.
> Глянув у r2u, там не натрапив на область у цьому значенні.
Це справді змушує задуматись. Проте не бачу на r2u у списку спеціалізованих
словників, на відміну від e2u.
>
> Перечитав тут:
>
http://slovopedia.org.ua/30/53414/25750.html
> Там навіть з медичного боку радять вживати «в ділянці грудей» проти «в
> області грудей».
Тут якраз йдеться про поверхню тіла, а не об'єм. Мабуть... :)
>
> Скидається на русизм. І не розумію, чому ділянка може бути тільки
> двовимірною — я її нормально сприймаю просторовою.
>
> Юрій, якщо я не плутаю, математик і перекладач, може він підкаже? Якщо ми
> не дійдемо до єдиної думки, то я спробую попитати в мовців.
Гаразд.
--
Олександр Пилипчук
_______________________________________________
trans-uk mailing list
trans-uk(a)lists.fedoraproject.org
https://admin.fedoraproject.org/mailman/listinfo/trans-uk